Історія краю

Історія села Війниця

        Вперше в літературних  джерелах с.Війниця згадується в 1542 році, але це поселення є набагато старішим. Про те, що тут існували значні поселення ΧI-ΧIIIст., свідчить понад 50 давньоруських курганів, які виявлені в багатьох місцях поблизу сіл Війниця, Павлович,  Крухинич, смт.Локачі.

        Топонім Війниця  (від Войниця) дуже давній і це є поселення дружинників.  Свідченням цього стали залишки селища ΧI-ΧIIIст. на південно-західній околиці села Війниця .

         А ще поблизу сіл Губин та Війниця виявлені  крем'яні сокири культури лійчастого посуду, що дає можливість припустити, що в цих місцях існували поселення мідного віку.

        У «Клірових відомостях» за 1907 та 1911роки повідомляється про те, що в селі Війниця  до Першої світової війни діяла церква Іова Почаївського, збудована в 1788 році. Це був  перший, дуже  ветхий дерев'яний храм, вкритий гонтом, дзвіниця стояла окремо. Але він  простояв понад 20 років. У 1907-1910рр. за кошти парафіян  побудовано нову дерев'яну церкву, вкриту жерстю,  із дзвіницею в одному приміщенні. Чотири дзвони старого відливу перенесені із старого храму. За спогадами жителів вона стояла неподалік кладовища,  з лівої сторони шляху в напрямку на Локачі. Як зник храм,  встановити не вдалося.  Найвірогідніше, що в роки Першої світової війни його розібрали австрійські війська. Відомо, що у Війниці був їх командний штаб.

     6 лютого 1891року в селі відкрито церковно-приходську школу, у 1893 році за кошти громади збудовано нове приміщення  школи. Вчителювала тут  Софія Садовська—дочка  священика.

       У роки Першої світової війни командування  австро-німецькими військами вирішило прокласти залізницю від Володимира-Волинського до Війниці і звідси до лінії бойових дій пролягли лінії вузькоколійки,  якими доставлялося все необхідне фронту. З того часу с.Війниця стало залізничною станцією.

       Під час польського владарювання на Волині Війниця  стає невеликим містечком. Тут було кілька приватних єврейських магазинів-лавок, поштове відділення, початкова школа. На залізничній станції розміщувались склади, контори купців, невеликий вокзал. Сюди  привозили с/г продукцію, закуплену  в  навколишніх селах, а звідси її переправляли за кордон.

        Із встановленням на Волині у 1939  році радянської  влади війницька станція і залізниця слугували для військових цілей.  У 1939 році почали  будувати залізницю від Війниці до Луцька, було зроблено майже весь насип, завозили шпали. Але Велика Вітчизняна війна у 1941 році зупинила будівництво.

       В роки  німецької окупації у Війниці знаходився  адміністративний центр окупаційних властей районного значення. Під час відступу гітлерівці зруйнували залізницю.  У післявоєнні  роки її не стали відновлювати, а розібрали рештки . Використовувались  лише  складські приміщення колишньої залізничної станції.

        В наш час  село Війниця –центр Війницької  сільської громади, яке розташоване за 6 км на північ від  районного центру, за 22км на захід від залізничної станції Володимир-Волинський , за 44 км від кордону із Польщею . Це—невеличке село з тією перевагою,  що розташоване воно вздовж автотраси міжнародного значення Київ-Луцьк- Володимир-Волинський- Устилуг- Республіка Польща.